вузол

I -зла́, ч.

1) Місце, де зв'язано кінці чого-небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін.

••

Морськи́й ву́зол — загальна назва різних петель і способів зав'язування линв.

2) перен. Складне сплетіння, з'єднання чого-небудь; збіг якихось обставин.

••

Горді́їв ву́зол — про складне переплетення обставин, заплутані проблеми.

3) Речі, зав'язані в хустку або іншу тканину; клунок.

4) Закручене жмутом і приколоте шпильками волосся.

••

Гре́цький ву́зол — вид жіночої зачіски.

5) Місце, де сходяться, перехрещуються колії, лінії тощо.

6) Сукупність механізмів, споруд, що мають одне призначення й розташовані в одному місці.

••

Саніта́рний ву́зол — частина житлового приміщення, в якій розміщено ванну та вбиральню.

7) тех. З'єднані разом декілька деталей, що входять до більш складного механізму.

••

Ву́зол електри́чного ко́ла — місце з'єднання трьох чи більше віток електричного кола.

Ву́зол мере́жі — набір спільно розташованих робочих станцій та інших кінцевих точок мережі.

8) Місце скупчення певних клітин у живому організмі. || Стовщення, затвердіння, розширення певних клітин або судин.

9) Місце на рослині, від якого відходить листя або нові пагінці, корені.

II -зла́, ч.

Міра швидкості морського транспорту, що дорівнює одній милі за годину (1,852 км/год).